Небо вібрує напоготові перемін. Хто там скаче на вогняному коні понад хмарами? Я сліпий і глухий і не маю слів сказати, яку красу несе той Вершник і яку силу він зосередив у своїх ясних очах.

Це Він поглянув на Землю, і зворушилися всі без винятку серця, і запалахкотіли вогні внутрішніх сфер, спалюючи заскорузлі перешкоди в енергетичних каналах, мов потужне багаття спалює сухе листя.

Просипаймося! Бо пропустимо прихід Великого Аватара.

Він вже поряд. Він дивиться на нас зсередини, збурюючи душі вогняними потоками. Він бачить нас, а ми відчуваємо Його присутність.

Прийшов час пробудження! Настав момент Істини!

Нам боляче… нас палить цей вогонь Любові Господньої. Він пече наші душі и примушує шукати спокою. Ми маємо рухатись душею, маємо знайти новий стан, в якому цей біль не буде таким нестерпним. Це наш шанс і наше благословення.

Він прийшов не один. З ним все військо небесне.

Як давно їх не було з нами. Наші любі покровителі та ангели хранителі. Скільки віків вони були в заборонених для нас світах і не могли звідти допомагати нам зберігати в душах Світло та Любов. Вони теж скучили за людством, як може скучити талановитий робітник за своєю важкою, але улюбленою роботою.

Що робить Аватар так близько до нашого маленького світу? Чим заслужили ми таку увагу і повагу всесвітнього Правителя? Ми ж такі маленькі, як діти в дитсадку. І не маємо ні очей побачити Його, ні слів описати, ні вух почути Його потужний та ніжний голос. Хто ми такі, що Господь послав нам таку благодать?

Найкращі наші Родомисли не можуть вмістити в своїй свідомості всього, що несе Аватар. Ніхто не здатен зрозуміти до кінця Його намір. Наш світ ще такий незрілий, мов маленька дівчинка перед дорослим чоловіком.

Але Він прийшов. І Він приніс нам свої неосяжні та незрівняні ні з чим земним дари.

Небо схилилося над Землею і дивиться ясними очима Аватара на наші змучені темрявою душі. Змучені, але виплекані для Світла. Велика Матір тисячоліттями готувала своїх дітей до цієї доленосної зустрічі. Самі не замітили, як подорослішали. Самі не здогадалися, що вже готові.

Безліч пророків говорили про цю мить, безліч поетів складали про неї вірші… і от настав час – Він прийшов, щоб прийняти наші жертви.

Великий Жнець схилився над повними колосками, щоб забрати їх до небесної Комори. Щоб відсікти гострим лезом грона стиглого винограду, де кожна ягода – то безсмертна душа, яка віками дозрівала на земних ланах, а гроно – то великий Рід, що поєднує душі в єдине ціле.

Велика радість настала – ми дозріли, що бути поданими на стіл Господній. Чого ще можна бажати для стиглого плода, який створено Матінкою Природою для того, щоб подарувати насолоду смаком? Хіба є більше щастя для нього, як стати святковим обідом?

Збулися мрії віків. Прийшов Наречений, щоб отримати уготоване. Земля дозріла. Людство об’єднується, щоб стати на шлюбний рушник поряд з великим Аватаром.

Це Його увага примушує нас шукати єдності. Це заради Нього ми готуємось до прийняття Рішення. Ми повинні стати одним цілим, щоб одноголосно сказати «ТАК», коли Голос з Небес запитає.

Небо має благословити цей шлюб і тоді поєднається свідомість земного людства і свідомість Аватара. І ми пізнаємо все, що знає Він. А він пізнає нашу Любов до Істини і нашу Любов до Нього – до великого Жерця Істини у Храмі Господа.

Як боляче нам проживати ці часи. Бо так багато треба віддати дрібного і несуттєвого заради Великого і Вартого. А ми ж так звикли до наших маленьких земних іграшок, до маленьких земних радощів. Ми звикли бути маленькими і ходити в садочок та до школи, гратися ляльками і машинками, прикидатися дорослими, але не брати на себе відповідальності за дорослі рішення.

Настав час вирішити нашу космічну долю. Безмежний Всесвіт розкривається для Людства. Безмежні виміри відкривають свої двері для землян. Ми готові… ми важко дихаємо, страждаємо від болю, страхів та сумнівів, але готові прийняти рішення і піти разом з Аватаром до Світла.

З Ним не страшно. Сильною рукою тримає Він сторожових демонів, які захищають Двері між світами. Ясними очима освітлює Він для нас безмежний Всесвіт і далеко за космічний Горизонт відганяє Темряву та Морок. Нема меж для Його могутності, нема сили, здатної Йому завадити.

Наше щастя в нашій свободі сказати «ТАК» нашому великому Нареченому, прийняти Його дари, стати з Ним одним Цілим і розпочати нове заповітне космічне буття.

Наша біда в нашій свободі сказати «НІ» через страхи перед незвіданим майбуттям… або не сказати нічого через нездатність об"єднатися в один голос… або сказати «так» зовсім не тому нареченому, яких завжди вистачало на шляху випробувань та спокус…

Як ніколи людству необхідно зосередитись. Як ніколи нам необхідна рішучість зробити крок назустріч Майбутньому.

Кожна душа відчуває наближення моменту Істини. Бо це відбувається не на екрані телевізора, не на столичній площі  і не в парламенті… це відбувається всередині нас. Дозріває наша Свідомість, наливається соком Віри в Любов до Істини. В глибинах людських сердець вібрує нестримний вогняний потік, який от-от вирветься назовні. В глибині кожного серця приймається доленосне Рішення.

Бути чи не бути? Бути Богом серед Богів, чи залишитися напівтвариною серед тварин?

Підходить до кінця епоха подвійного життя божественних свідомостей в тваринних тілах. Підходить до кінця наш Світ.

Чи буде це в 2012 році, чи в 3012 – не має значення, адже земний час – то лише земна ілюзія. А те, що відбувається у кожного в душі, відбувається у Вічності і відбувається НАЗАВЖДИ.

Ми живемо в епоху великих перемін, в епоху настання Царства Істини на Землі. Але ця епоха стосується не політики і не матеріальності. Вона стосується нашої великої спільної Душі, в якій народжується велике колективне Рішення – бути з Аватаром Світла.

Політика, наука, релігія, економіка та інші земні явища тільки відображають, мов у кривому дзеркалі, цей глибокий внутрішній процес – процес єднання душ в Єдину Душу, процес прийняття колективною Душею великого Рішення, процес поєднання нашої Душі з Божественним Аватаром…

Як мучиться наша Душа в процесі внутрішнього об’єднання, так мучаться і народи в політичних, воєнних та економічних баталіях…

Ми шукаємо Довіри один до одного – людина до людини, народ до народу… шукаємо і страждаємо від сумнівів, від страху, від болю втрат, від жалю за земним… але знаходимо.

Знаходимо любов до ближнього, любов до Істини, любов до незвіданих космічних перспектив земного людства у спільному поході внутрішніми шляхами…

Бог створив вільним не тільки Людство, але й кожну людину. Свобода вибору належить не тільки нам всім разом, але й кожному окремо. Тому особлива драматичність цієї епохи полягає в поєднанні мільярдів вільних людей в єдиному вільному виборі. Насилля неможливе, на те є Воля Божа. Ми самі, кожен з нас, вирішує власну долю й вибирає космічне майбутнє.

Людство не одностайне. На те й дана Свобода, щоб нею користуватися. Частина з нас піде іншим шляхом, або шляхами…

Аватар чекає нашого Рішення і прийме всіх, хто зголоситься йти за Ним.

Але для реалізації нашої Свободи Господь послав нам вибір. Він послав нам тисячу спокусників, які мають перепитати нас тисячу разів про наш вибір, і які мають зупинити тих із нас, хто не готовий іти з Аватаром до Світла, з тих чи інших причин. Нема трагедії в тому, що хтось зробить свій вибір так чи інакше. Є велике щастя зробити цей вибір вільно і вибрати саме те, чого прагне твоя власна душа. Господь прийме вибір кожної душі з повагою, Любов’ю і вдячністю. Він любить нашу Свободу.

Земний вибір розтягнуто на довгі роки й покоління, але земний час – то лише книжка, яку ми читаємо, щоб укріпити свій власний вибір. Для багатьох землян основне Рішення вже прийнято, і вони вже давно стоять поруч з Аватаром Господа нашого на порозі Переходу. Вони чекають на нас. Для багатьох такий вибір відбувається саме зараз, у цьому житті, і це створює особливо драматичні колективні переживання. Для когось час вибору ще не настав через незрілість душі та відсутність правильного сприйняття внутрішньої реальності. Але час настане, він невпинно плине і його потік всередині людини суттєво відрізняється від ілюзорного зовнішнього часу. Хто буде останнім, може стати першим… бо хіба існує минуле і майбутнє поза часовим виміром?

Кінець Світу настає у кожного в свій час, коли цей Світ вже перестає турбувати душу своїми принадами, дарами та спокусами. Все минається… але настає нове.