Картинка.. погляд крізь «вітраж»

Людина влаштована не так вже й складно..

У самому центрі знаходиться свідомість – вічний Спостерігач, який нічого не робить, навіть не отримує досвіду – просто спостерігає, бо він тільки Свідок.

Навколо Спостерігача з самого початку його присутності у цьому світі в людському тілі формується різнобарвний досвід, який накопичується у вигляді фізичної пам’яті, а також у вигляді різноманітних вражень, що мають більш тонку форму ніж фізична і більше схожі на електромагнітні хмаринки різних частот та амплітуд вібрації. З роками людського життя сукупність таких спогадів та «хмаринок» навколо центрального Свідка набуває досить стабільних форм, оскільки люди схильні до повторення реакції  на одноманітні явища. Це звичайний порядок, бо сам Свідок ніяк не реагує на реальність, реагують «хмаринки». Якщо відбувається щось таке, що вже колись відбувалося з людиною, то «хмаринки» миттєво накладаються на сприйняття і отримують своє чергове підтвердження. Таким чином у фізичному тілі людини та навколо нього накопичується досвід і формується особистість, яка наступним кроком свого розвитку природно починає активну діяльність по досягненню позитивних вражень та уникненню негативних. Стартовим виміром «позитивності», звичайно, стає фізичне тіло та закладені в нього Природою механізми самозахисту та самоствердження. З роками «хмаринки» можуть складатись у більш чи менш розвинені психо-енергетичні конструкції, які ми зазвичай називаємо терміном «Душа» та щиро віримо, що ця конструкція продовжує жити після фізичної смерті, вдосконалюючи та витончуючи свою структуру, і можливо інколи повертається знову і знову у цей Світ, народжуючись заново. Фактично Душа, в даному контексті, і є сукупністю різнобарвних фільтрів світосприйняття людини.

Що ж ми маємо внаслідок того, що Душа людини складає досить стабільну, схильну до самовдосконалення та самоствердження систему фільтрації досвіду?

З одного боку, ми маємо чудову можливість формувати унікальну, складну і неповторну систему адекватного світосприйняття з досить гнучкими важелями саморегуляції та зовнішньої поведінки - так званий «багатий внутрішній світ». Саме цей внутрішній світ стає джерелом всіх позитивних творчих досягнень як окремої людини, так і людства в цілому: наука, мистецтво, релігія, гармонія суспільства, тощо…

З іншого боку, маючи майже необмежені варіанти розвитку психічних процесів, ми маємо купу негативних сценаріїв, що можуть привести до критичних відхилень сприйняття і відповідних страждань носія.

По перше, ми маємо ситуацію, коли людина інколи просто не здатна адекватно асимілювати досвід, якого досі ще не було в її «картинці». Тобто людина дивиться на реальне явище, отримує сигнали зі всіх своїх органів сприйняття, але всередині немає відповідної «хмаринки», до якої цей досвід можна було б долучити. Це може призвести до ігнорування такого досвіду (це не існує!), до його часткового або розірваного сприйняття (це взагалі не це, а те і те!), або штучного невідповідного асоціювання нового досвіду зі старим досвідом (це точно те!).

По друге, наявність неадекватного сприйняття веде до різних неадекватних дій особистості, що в свою чергу, веде до несподіваних для цієї особистості наслідків. Наприклад, якщо сприймати гаряче як холодне, то можуть виникнути несподівані опіки, при чому людина буде щиро здивована і дезорієнтована.

По третє, здатність людини до неповноцінного або помилкового сприйняття дає можливість зловживання з боку деяких негативно налаштованих особистостей. Іншими словами, «нехороші» люди можуть свідомо обманювати простих людей, щоб сформувати у них неадекватну картинку та спонукати їх до неадекватних дій. У масштабі спільноти великої кількості людей можуть відбуватися масові маніпуляції «картинками» їх світосприйняття заради чиїхось масових зловживань. Сучасне суспільство і його колективний розум наповнені величезною кількістю колективних «хмаринок», які є спільними для значних мас людей, і далеко не всі ці «хмаринки» сформовані у позитивному руслі розвитку. Деякі «хмаринки» несуть у собі зерно конфліктів та страждань людей, тому для збереження гармонії суспільства важливо своєчасно виявити та знешкодити небезпечні ідеї.

Повертаючись до початку міркувань, повторю: людина влаштована не так вже й складно. Складними можуть бути мозаїчні візерунки на вітражах внутрішніх фільтрів сприйняття Реальності. Але найбільш адекватно світ сприймається крізь найбільш прозорий фільтр – це дуже проста істина.