Демони!.. ви мою украли Душу...

З вами в обіймах тепер танцювати я мушу.

Серце віддав добровільно на вашу шалену розвагу,

Та ви ще пізнаєте справжню козацьку Любов до Життя і відвагу...

В грудях скували мої невідплакані гіркії сльози,

Там де буяла Весна, знов лютують січневі морози,

Та кригу холодну прорвуть мої внутрішні води і квіти,

І ви ще пізнаєте, як це любити та Світлу радіти.

Я вам відкрию велику одну таємницю:

Кожен з вас носить у грудях прекрасну і вічну Жар-Птицю.

Як би її не ховали від себе, від мене й від Бога,

Та ви ще пізнаєте, що є Любов та до Світла Дорога.

Небо для кожного з вас ще відкриє безмежні обійми,

Батьківський Дім всіх пробуджених Світлом омиє і прийме,

Ранок настане і тиха Любов запалає вогнями зі Сходу,

І ви ще пізнаєте Світ і згадаєте, що ви Козацького Роду.

Шляхом Чумацьким по Небу розсіялись Душі героїв,

Істини Світлом, Любові Теплом Бог ті Зорі озброїв.

Місце для кожної крапельки Сонця на Небі знайдеться,

І ви ще пізнаєте ВСЕ, коли Серце до Світла озветься.

Тож притискайтесь сильніше до мене у цьому безумному танці.

Так і проснемось разом, обійнявшись безгрішно уранці.

Скоро вже Світло ранкове торкне наші змучені танцями Душі.

Це моя Правда Життя, і про це вам повідати мушу…